АДВОКАТ - ВОИН ПРАВА  

Категории раздела


Block title

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Переводчик онлайн
Главная » 2011 » Ноябрь » 9 » Правові наслідки смерті підприємця
Правові наслідки смерті підприємця
13:45

Нижче розглянемо правові наслідки смерті підприємця з точки зору його спадкоємців.


1.      Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності у разі смерті підприємця.

 

Ст.48 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті.

Так, у разі смерті фізичної особи - підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи.

Державний реєстратор у разі отримання повідомлення про смерть фізичної особи - підприємця та в разі, якщо третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення не подає нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи, зобов'язаний надіслати запит до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану для отримання документа про підтвердження факту смерті фізичної особи - підприємця відповідно до законодавства України.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, якщо вони не передбачені частиною першою цієї статті.

Якщо документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем подаються третьою особою, зокрема спадкоємцем, особисто, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт.

Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається третій особі, зокрема спадкоємцю (надсилається поштовим відправленням), з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у разі її смерті вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у разі її смерті заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв'язку з її смертю.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України встановлюється статтею 51 цього Закону.

Так, згідно ст.51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному статтями 47 - 50 цього Закону, зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України.

Отже, як вбачається із ст.48,51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» для реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті достатньо надіслати поштою (щоб мати підтвердження бажано це зробити рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення) державному реєстратору за місцем реєстрації підприємця нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи. Державний реєстратор сам повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, що є підставою для зняття ФОП з обліку у вказаних державних органах.

 

2. Банківські рахунки.

 

Згідно абз.3 п.5.6 п.5 «Використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання» Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. N 492 (далі – Інструкція № 492), у разі смерті фізичної особи - підприємця його права та обов'язки щодо розпорядження коштами на рахунках переходять до його спадкоємців відповідно до законодавства України.

Згідно ч.3 п.7.3 п.7 «Використання коштів за поточними рахунками фізичних осіб» Інструкції № 492, незалежно від того, чи здійснюється успадкування вкладу згідно із законом, заповітом або розпорядженням, банк здійснює виплату вкладу (частини вкладу) спадкоємцю власника рахунку на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину або дозволу нотаріуса на одержання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, або за рішенням суду.

Аналогічне положення міститься й у ч.3 п.10.15 п.10 «Порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам і використання коштів за цими рахунками» Інструкції № 492.

Згідно п.1.2 Інструкції № 492, в якій наведені значення термінів, що застосовуються в цій Інструкції, суб'єкти господарювання - юридичні особи - резиденти і фізичні особи – підприємці, а фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які не займаються підприємницькою діяльністю. 

Таким чином, Інструкція № 492 не містить прямої вказівки на можливість розпорядження коштами на рахунках підприємця в разі його смерті з дозволу нотаріуса на одержання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, як це передбачено для рахунків фізичних осіб, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Разом з тим, згідно п.199 Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. N 20/5 (далі – Інструкція № 20/5), нотаріус до закінчення строку про прийняття спадщини може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі) на покриття витрат з догляду за спадкодавцем під час його хвороби, а також на його поховання; на утримання осіб, які перебували на утриманні спадкодавця; витрат, пов'язаних з повідомленням спадкоємців про відкриття спадщини; інших витрат, викликаних обставинами, які мають істотне значення.

Один примірник дозволу нотаріуса на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі) залишається у справах нотаріуса і підшивається у спадкову справу.

Положення п.199 Інструкції №20/5 повністю відповідають змісту ч.3 ст.1298 Цивільного кодексу України (далі –ЦК), в якій зазначено, що до закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

Разом з тим, згідно п.1.8 Інструкції № 492, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

ЦК також виділяє серед договорів банківського рахунку (гіф.72 ЦК) окремий вид договору – договір банківського вкладу (параграф 3 гл.71 ЦК).

Отже, враховуючи, що відносно підприємців не передбачено можливості видачі коштів з поточного рахунку на підставі дозволу нотаріусу, а також те, що такий дозвіл стосується вкладів, не виключено, що банк може відмовити у видачі коштів з поточного рахунку підприємця на підставі дозволу нотаріуса.

Про вищевказане може зокрема свідчити зміст абз.1 п.5 листа НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ від 18.08.2004 р. N 18-111/3249-8378, в якому зазначено, що порядок спадкування права на вклад у банках регулюється норма ми ст. 1228 Цивільного кодексу України та п. 10.14 Інструкції про порядок використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 N 492 (далі - Інструкція N 492). Як вже зазначалось вище, п.10.14 Інструкції № 492 стосується вкладних (депозитних) рахунків фізичної особи, що не займається підприємницькою діяльністю.

 

Щодо спадкування банківського вкладу в ЦК зазначено наступне. Згідно ч.ч.1,2 ст.1228 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Згідно ст. 1298 ЦК Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення (ч.3 ст.1298 ЦК).

Таким чином, за ЦК України право на вклад входить до складу спадщини у всіх випадках, незалежно від способу розпорядження ним, а порядок і умови переходу прав на нього до спадкоємців відповідають звичайній процедурі спадкування. Відповідно до п. 220 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого відсутнє заповідальне розпорядження, після смерті вкладника видається нотаріусом спадкоємцям на загальних підставах.

При цьому вкладник має право визначити правову долю вкладу на випадок своєї смерті шляхом складання заповіту або за допомогою відповідного розпорядження фінансовій установі, де знаходиться вклад.

Кошти, що знаходяться на рахунку у банку або іншої фінансової установи, хоча і стають об'єктом права вимоги спадкоємця після прийняття спадщини, але фактично можуть бути одержані ним не раніше оформлення правовстановлювального документу на вклад - свідоцтва про право на спадщину і пред'явлення його до банку (фінансової установи). Виняток становить випадок, коли нотаріус до закінчення строку про прийняття спадщини видає спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця на покриття витрат з догляду за спадкодавцем під час його хвороби, а також на його поховання; на утримання осіб, які перебували на утриманні спадкодавця; витрат, пов'язаних з повідомленням спадкоємців про відкриття спадщини; інших витрат, викликаних обставинами, які мають істотне значення (п. 199 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Законодавство не пред'являє спеціальних вимог щодо форми посмертного розпорядження вкладом у фінансовій установі. Таке розпорядження здійснюється вкладником письмово у вигляді запису в картці особового рахунку, на ощадній книжці або шляхом подання на ім'я фінансової установи окремої заяви (іншого документа). В останньому випадку в документі має бути зазначена дата його складання. Цей документ засвідчується підписом уповноваженого працівника банку і зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку (пункти 7.3, 10.14 постанови Правління Національного банку України від 12.11.2003 року N 492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах").

 

Таким чином, законодавство передбачає можливість отримання фактичної можливості розпоряджатися коштами на поточному рахунку підприємця його спадкоємцями після закінчення шестимісячного строку та оформлення свідоцтва про право на спадщину. До цього часу можливо розпорядження частиною банківського владу на підставі дозволу нотаріуса.

 

3.      Податки.

 

Згідно пп. 37.3.2 п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України (далі – ПК), підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Згідно пп. 65.10.3 п.65.10 ст.65 ПК внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Згідно п.99.1 ст. 99 ПК «Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб», грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред'являються органами державної податкової служби в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред'явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

У разі переходу спадщини до держави грошові зобов'язання померлої фізичної особи припиняються.

Згідно п.162.3 ст.163 ПК у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Згідно з пунктом 97.3 статті 97 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними фізичною особою - платником податків, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, крім випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав (аналогічна позиція ДПСУ щодо податкового зобов’язання або податкового боргу ФОП викладена в базі податкових знань).

Згідно п. 97.4 ст.97 ПК, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця - така фізична особа (пп.97.4.3), а стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, - особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (97.4.4).

Згідно ст.101 ПК списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг фізичної особи, яка померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом.

Отже, податковий кодекс не передбачає особливого порядку для погашення податкових зобов’язань фізичної особи-підприємця, у разі їх смерті. Тож, повинен застосовуватись загальний порядок погашення податкових зобов’язань або податкового боргу  фізичної особи у разі їх смерті.

 

4.      Вимоги кредиторів.

 

Згідно ст. 1281 ЦК,  спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст.1282 ЦК спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

 Отже, протягом строків, передбачених частинами 2 і 3 ст. 1281 ЦК, кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої претензії. Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.

Підкреслимо, що задоволення вимог відбувається лише спадкоємцями. Навіть за умови участі в цих відносинах виконавця заповіту останній має лише право прийняти, зафіксувати вимоги спадкоємців, проте самостійно здійснювати їх погашення він не вправі. Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців і не можуть перейти до третіх осіб.

 

Спадкоємці несуть відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини. Враховуючи те, що оцінка спадщини, вказана у свідоцтві, може засновуватись на балансовій вартості майна, що є значно нижчою, ніж ринкова, а спадкоємець відповідає в межах вартості спадкового активу, кредитори не позбавлені права звернутися до суду з позовом про визнання свідоцтва недійсним, проведення експертної оцінки майна і видачу свідоцтва з новою оцінкою.

За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні - чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно, потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов'язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною (ст. 543 ЦК) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов'язання, має право пред'явити зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці (ст. 546 ЦК).

За загальним правилом вимоги кредитора задовольняються спадкоємцями у грошовій формі шляхом одноразового платежу, причому кредитор вправі наполягати на виконанні зобов'язання за рахунок спадкового майна саме цим способом, а при відмові спадкоємця - звернутися до суду за захистом своїх прав. Проте у деяких випадках (зокрема, у разі, коли змістом невиконаного спадкодавцем зобов'язання є не сплата грошей, а виконання певних дій, надання послуг тощо) кредитор більше заінтересований у виконанні зобов'язання саме у тій формі, у якій воно існувало за життя спадкодавця. Тому договором між спадкоємцем, частка якого обтяжена зобов'язанням, і кредитором може бути передбачений інший спосіб і порядок виконання зобов'язання.

Отже, вимоги кредиторів задовольняються лише після закінчення шестимісячного терміну або отримання свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, деякі фахівці відмічають, що на практиці з дня внесення державним реєстратором в Єдиний державний реєстр  запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв'язку з її смертю можливості задоволення вимог кредиторів з майна ФОП будуть втрачені (Стаття юриста юридичної компанії «КПД Консалтінг» Андрія Фоменко та помічника юриста юридичної компанії «КПД Консалтінг» Вікторії Баранової «Правовые аспекты удовлетворения требований кредиторов к физическому лицу-предпринимателю в случае его смерти», газета «Адвокат Бухгалтера» липень 2008р., № 21 (195), с.29). Це пов’язано з тим, що на думку таких фахівців, господарські зобов’язання померлої особи, суб’єкта підприємницької діяльності, повинні трансформуватись або в спадкові правовідносини, або в правовідносини, що регулюють порядок ліквідації юридичної особи, однак порядку такої «трансформації» діюче законодавство не передбачає. Спадкоємці успадковують лише цивільні зобов’язання фізичної особи, а згідно ст.104 ЦК юридична особа являється припиненим з дня внесення в Єдиний державний реєстр запису про її припинення. У вказаній статті пропонується для виконання вимог кредиторів підприємця, що помер, використовувати процедуру банкрутства, яку необхідно розпочати до внесення в ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності підприємця у зв’язку з смертю.

Разом з тим, як зазначено в ухвалі Верховного Суду (Судова палата у цивільних справах) №6-5848св10 від 01.09.2010 у справі про стягнення заборгованості за кредитом, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (частина перша статті 608 ЦК України). Припинення зобов'язання смертю боржника стосується зобов'язань особистого характеру. Укладення кредитного договору не породжує зобов'язання особистого характеру. Певними статтями Цивільного кодексу України прямо передбачено припинення зобов'язання у зв'язку із смертю боржника. Проте статтями Цивільного кодексу України, які регулюють питання припинення кредитного договору, а також договору поруки, не передбачено припинення кредитного договору та договору поруки у зв'язку із смертю боржника.

Отже, на практиці у зв’язку з колізіями у діючому законодавстві можливі складнощі із задоволенням вимог кредиторів померлого підприємця.

Адвокат                                                                                                      Максим Драюк

09.11.2011р.

http://dray.ucoz.com

ICQ 435828222,

voin_prava@mail.ru

Просмотров: 8528 | Добавил: PetyaBatareykin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Форма входа

Поиск

Календарь

«  Ноябрь 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Архив записей

Полезные ссылки

  • Двину в ТОП. Недорого. Робот ВебЭффектор.
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Полезные рецепты УХИ
  • Рисунки
  • ГНА
  • АМК
  • Минюста
  • ВККА при КМУ
  • Сайт Конституционного Суда Украины
  • Крутые харьковские адвокаты. Адвокатская компания Мельник и Квашин
  • Официальный веб-портал судебной власти в Украине
  • ЕДИНЫЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ РЕЕСТР СУДЕБНЫХ РЕШЕНИЙ
  • Волинь ТОП-100
  • Советская музыка
  • Первый украинский юридический форум
  • Госпредпринимательство
  • Европейский суд по правам человека
  • Сайт Укрпочты
  • Поиск почтовых отправлений
  • Почтовые индексы
  • Справочная информация (тел. коды, гостиницы, города, размеры и т.д.)
  • Бесплатные объявления в Харькове
    Сайт бесплатных объявлений для частных лиц и предприятий Харькова
  • Проверка кодов IMEI мобильных телефонов
  • веб-сайт Госкомветмедицины
  • Державне підприємство Інформаційно-ресурсний центр
  • Асоціація правників України
  • Головне управління юстиції у Волинській області
  • Каталог юристов Украины
  • Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ
  • Державна реєстраційна служба
  • Block title

    Rambler's Top100 Доски объявлений, бесплатные объявления, дать объявление - 495ru.ru Украина онлайн Каталог сайтов на http://www.allindustry.com.ua/
  • ()
    []