АДВОКАТ - ВОИН ПРАВА  

Категории раздела


Block title

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Переводчик онлайн
Главная » 2011 » Июнь » 19 » Ввезення обладнання в Україну по договору оренди
Ввезення обладнання в Україну по договору оренди
12:47

I. Ввезення товару.

Імпорт.

1. Згідно абз. в) п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПКУ), об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Згідно ст.188 Митного кодексу України (далі по тексту – МКУ), імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Згідно п. 206.1 ст. 206 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування. У відповідності до пп. 206.2.1. п.206.2 ст.206 ПКУ, у митних режимах імпорту та реімпорту податок сплачується у повному обсязі (крім товарів, що звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України відповідно до статті 197 цього Кодексу).

Отже, при оренді обладнання (форм) у нерезидента у разі їх ввезення на територію України по договору оренди, може бути застосований митний режим імпорту зі сплатою митних платежів та ПДВ під час ввезення.


Тимчасове ввезення.

2. Ст. 206 ПКУ встановлені особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України. У відповідності до п. 206.2 ст. 206 ПКУ, у разі ввезення товарів на митну територію України залежно від митного режиму, у який розміщуються ці товари, оподаткування здійснюється у такому порядку:

206.2.4. у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення) застосовується умовне звільнення від оподаткування, а саме:

а) повне умовне звільнення застосовується у разі:

тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого вивезення товарів відповідно до Митного кодексу України та додатків B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення;

б) часткове умовне звільнення застосовується в разі тимчасового ввезення товарів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог статті 4 додатка E до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом "а" цього підпункту), на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт.


2.1. Щодо повного умовного звільнення при тимчасовому ввезенні слід зазначити, що форми для виготовлення пластикової іграшки не відповідають додаткам B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення. Вони могли б підпадати під дію додатку В.4 до Конвенції про тимчасове ввезення «ДОДАТОК ЩОДО ТОВАРІВ, ЯКІ ВВОЗЯТЬСЯ В РАМКАХ ВИРОБНИЧОЇ ОПЕРАЦІЇ», у разі, якби продукція, що одержана в результаті використання ввезених форм, вивозилась з території України.

Статтею 206 МКУ визначені товари, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування. Зокрема, дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією.

Отже, ввезення на територію України форм для виготовлення пластикової іграшки в рамках договору оренди для їх використання згідно договору оренди для виробництва продукції, може розглядатись як ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування згідно ст.206 МКУ.

Однак, враховуючи, що перелік товарів згідно ст.206 МКУ практично повністю відповідає товарам, зазначеним в додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення, а в абз. а) пп. 206.2.4 п. 206.2 ст.206 ПКУ вказано, що у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення) застосовується повне умовне звільнення у разі тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого вивезення товарів відповідно до Митного кодексу України та додатків B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення. Отже, митні органи можуть трактувати цей пункт як такий, що повне умовне звільненя від оподткування при тимчасовому ввезенні товарів застосовується лише при відповідності товару одночасно вимогам ст.206 МКУ та додатків B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення. Тому застосовувати варіант тимчасового ввезення з повним умовним звільненням від оподаткування можливо лише при отриманні позитивної податкової консультації.


2.2. Щодо часткового умовного звільнення в разі тимчасового ввезення товарів слід зазначити наступне. Перелік таких товарів затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. N 1195 «Про перелік товарів, щодо яких під час тимчасового ввезення на митну територію України застосовується часткове умовне звільнення від обкладення податком на додану вартість». У відповідності до п.1 вказаної постанови, до переліку товарів, щодо яких застосовується часткове умовне звільнення від обкладення податком на додану вартість, включаються товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, крім підакцизних, а також тих, що визначені підпунктом 206.2.4."а" пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу України, та тих, що включені до переліків, визначених у статтях 117, 119 і 206 Митного кодексу України.

Отже, в разі відмови митних органів у наданні дозволу на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування, форми для виробництва пластикової іграшки можуть бути ввезені з частковим умовним звільненням. Враховуючи, що перелік товарів, що затверджений КМ України, фактично містить лише оціночні характеристики товару, а не їх чіткий перелік, бажано отримати податкову консультацію щодо можливості застосування часткового умовного звільнення.


Часткове умовне звільнення полягає в наступному. За кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування зазначених товарів на митній території України сплачується 3 відсотки суми податку, який підлягав би сплаті в разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту. Сплачені суми податку включаються до складу сум податку, що відносяться до податкового кредиту періоду, в якому було сплачено податок.

У такому ж порядку сплачується податок у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до Митного кодексу України.

Без сплати податку здійснюється продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів після закінчення трирічного періоду їх перебування на митній території України та сплати податку в попередні періоди такого перебування.

Загальна сума податку, яка підлягає сплаті в разі часткового звільнення від оподаткування товарів, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг у митному режимі імпорту станом на дату, коли на них було поширено дію режиму тимчасового ввезення.

Сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозилися на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягає.

У разі припинення дії режиму тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів та випуску їх у вільний обіг або передачі ввезених за цим режимом товарів у користування іншій особі податок сплачується в обсязі, передбаченому законодавством для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми вже сплаченого на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів податку. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті, коли б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу ІІ цього Кодексу.


Згідно МКУ, тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування (ст.204 МКУ). Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

1) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;

3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом (ст.205 МКУ).

Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення. (ст.207 МКУ)

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. N 1855 (зі змінами та доповненнями) визначений порядок прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення).

Відповідно до положень наказу Держмитслужби України від 28.03.2000 р. N 173 «ПОРЯДОК застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)», товари, що переміщуються через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення), підлягають контролю відповідно до ст. 27 МКУ.

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України).

З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом (ст.208 МКУ).

Відповідно до положень п. 5 наказу Держмитслужби України від 28.03.2000 р. N 173 строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів зумовлюється метою такого ввезення (вивезення).

З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів, а також інших обставин строк тимчасового ввезення (вивезення) може бути продовжений відповідним митним органом на підставі заяви заінтересованої особи, поданої до закінчення цього строку. Заява подається митному органу разом з іншими документами, що обґрунтовують потребу такого продовження.

Порядок прийняття рішення про продовження строку тимчасового ввезення (вивезення) відповідає Порядку прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. N 1855.

При цьому обов'язковою умовою продовження строку тимчасового ввезення є проведення перевірки відповідності фактичної кількості, стану тимчасово ввезених товарів відомостям, заявленим у ВМД, а також використання цих товарів з метою, заявленою митному органу при їх увезенні, відповідно до положень, закріплених у Порядку.

Митниця оформлення проводить перевірку відповідності фактичної кількості й стану тимчасово ввезених товарів відомостям, заявленим у ВМД, а також використання цих товарів з метою, зазначеною в документах, на підставі яких приймалося рішення про допущення цих товарів до переміщення через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) та здійснювалося їх митне оформлення.

За результатами перевірки складається акт про проведення митного огляду товарів та інших предметів установленої форми. У цьому акті посадовою особою митного органу, яка провела перевірку, зазначається інформація про фактичну кількість і стан товарів, їх комплектність та відповідність відомостей, зазначених у ВМД, даним, установленим під час перевірки.

Тимчасово ввезені (вивезені) товари перебувають на контролі в митниці оформлення до надходження підтвердження про їх фактичне зворотне вивезення (увезення) або до митного оформлення їх в іншому митному режимі, який допускається щодо цих товарів законодавством України.

У разі прийняття рішення про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення (вивезення) товари підлягають вивезенню (увезенню) у строк, установлений митним органом. Цей строк повинен бути встановлений з урахуванням часу, потрібного для транспортування тимчасово ввезених (вивезених) товарів.

Згідно р. IX Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А., наказом Державної митної служби України від 17 грудня 2007 р. N 1058, строк тимчасового ввезення товарів, увезених на митну територію України з використанням книжки (карнета) А.Т.А., може бути продовжений Державною митною службою України на підставі письмового звернення власника книжки (карнета) А.Т.А. (його представника) з обґрунтуванням причин необхідності продовження цього строку та акта про проведення митного огляду товарів установленої форми, складеного на прохання власника книжки (карнета) А.Т.А. (його представника) посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого перебувають тимчасово ввезені товари.

Строк тимчасового вивезення товарів може бути продовжений в межах строку дії книжки (карнета) А.Т.А. митним органом, на контролі якого перебувають тимчасово вивезені товари.

Питання продовження строку тимчасового ввезення або вивезення товарів на строк, що перевищує строк дії книжки (карнета) А.Т.А. (більше одного року), розглядається Держмитслужбою України на підставі наданої власником нової книжки (карнета) А.Т.А.

До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна:

1) вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу;

2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України. (ст.210 МКУ)

У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).

Відповідно до положень ст.211 МКУ та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. N 1855 "Про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення)" митне оформлення в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів здійснюється за умови гарантування додержання цього режиму.

За умови надання заінтересованою особою гарантії митному органу щодо додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митне оформлення товарів, що:

- класифікуються згідно з 1 - 24 групами УКТЗЕД;

- обкладаються акцизним збором;

- обкладаються вивізним митом. Якщо митному органу надається гарантія у вигляді грошової застави, то сума такої застави повинна дорівнювати сумі податків і зборів (обов'язкових платежів), які підлягали б сплаті в разі ввезення (вивезення) товарів у митному режимі імпорту (експорту).

При виконанні зобов'язання про зворотне вивезення (увезення) грошова застава повертається за заявою особи, яка її внесла.

У разі зміни митного режиму грошова застава зараховується в рахунок сплати податків і зборів, що підлягають оплаті при митному оформленні в обраному митному режимі.

У разі невиконання зобов'язання про зворотне вивезення (увезення) товарів, за винятком випадків, коли це сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, грошова застава поверненню не підлягає й зараховується до Держбюджету України в установленому порядку.

Факт аварії або дії обставин непереборної сили, що мали місце за межами митної території України, повинен бути підтверджений документами, виданими органами влади країни, у якій сталася аварія чи виникли обставини непереборної сили. Такі документи набирають юридичної сили в Україні після консульської легалізації, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

У разі тимчасового ввезення товарів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) гарантування їх перебування у митному режимі тимчасового ввезення здійснюється відповідно до положень зазначеної Конвенції. (ст.211 МКУ).

Конвенція про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналася 24.03.2004 року, визначає в ст. 5, що не впливаючи на положення Додатка E стосовно операцій з тимчасового ввезення, кожна з Договірних Сторін приймає замість національних митних документів та як належну гарантію сум, зазначених у статті 8 Додатка A, документи на тимчасове ввезення, дійсні на її території, що видані та використовуються відповідно до положень, визначених у вищезгаданому Додатку для товарів (у тому числі транспортних засобів), які ввозяться тимчасово відповідно до інших Додатків до цієї Конвенції, прийнятих такою Договірною Стороною. В цьому документі надаються наступні визначення:

"документ на тимчасове ввезення" означає: 1) міжнародний митний документ, що приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби) та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків; 2) "книжка ATA" означає: документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення товарів, за винятком транспортних засобів; 3) "книжка CPD" означає: документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів; 4) "ланцюгова система гарантій" означає: систему гарантій, керовану міжнародною організацією, членами якої є асоціації-гаранти; 5) "міжнародна організація" означає: організацію, членами якої є національні асоціації, уповноважені надавати гарантії та видавати документи на тимчасове ввезення; 6) "асоціація-гарант" означає: асоціацію, яка визнана митними органами Договірної Сторони для надання гарантій на суми, зазначені у статті 8 цього Додатка, на території такої Договірної Сторони, і яка є членом ланцюгової системи гарантій.

Згідно ст.23 Закону України «Про Єдиний митний тариф», товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені до зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються Митним кодексом України.

Отже, тимчасове ввезення товару можливе з повним або частковим умовним звільненням від оподаткування. Строк тимчасового ввезення, як правило встановлюється у межах одного року, однак може бути продовжений на більший термі.


II. Оренда (лізинг). Орендні (лізингові) платежі.

Підпунктом "б" п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно абз. г) п.186.3 ст.186 ПКУ, при наданні в оренду (лізинг) рухомого майна місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання.

Ст.208 ПКУ встановлює правила оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України. Так, цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі - резиденту.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

Згідно п.190.2 ст.190 ПКУ, для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період. Тільки після того, як податкові зобов'язання за податковою накладною включені до декларації попереднього періоду, відповідна податкова накладна вважається документом, що підтверджує право на віднесення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз. 2 п. 201.12 ПКУ та п. 10.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1002).

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку, затверджується у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Отже, послуги по оренді форм, що надаються нерезидентом, обкладається ПДВ, орендар-резидент прирівнюється до платника ПДВ щодо сплати податку, виписує податкову накладну та включає суму нарахованого податку до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ за відповідний звітний період, а також, тільки після того, як податкові зобов'язання за податковою накладною включені до декларації попереднього періоду, на підставі відповідної податкової накладної має право на віднесення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.


III. Податковий кредит при ввезенні обладнання по договору оренди.

Відповідно до пп. "г" п. 198.1 ст. 198 р. V ПКУ, право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.14.1.97 ст.14 ПКУ, лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.

Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою). А згідно цього ж пункту під фінансовим лізингом (орендою) розуміється господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном "строк фінансового лізингу" слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

Таким чином, ПКУ прямо передбачено право орендаря-імпортера на віднесення до податкового кредиту ПДВ у разі здійснення операції з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 р. V ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України відповідно до п. 187.8 ст. 187 р. V ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення. Таким чином, при ввезенні (імпорті) основних фондів за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом, право на податковий кредит у платника податку виникає на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в ВМД, за умови подальшого використання об'єкта оперативного лізингу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 195.1.1 п. 195.1 ст.195 ПКУ, за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно ст. 194 МКУ, експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Таким чином, при вивезенні орендованого обладнання після закінчення строку оренди, у разі його ввезення в режимі імпорту, така операція є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 0%.

Разом з тим, слід звернути увагу на позицію податкової служби, що викладена в Єдиній базі податкових знань. Так, на питання «який порядок оподаткування ПДВ операцій з ввезення (імпорту) ОФ за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом та повернення (експорту) таких ОФ нерезиденту?», податкова погоджується з правом імпортера на формування податкового кредиту при ввезенні об’єкту оренди на територію України, однак, разом з тим, приходить до наступного висновку: «При цьому пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 р. V ПКУ передбачено, що операції з повернення майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), не є об'єктом оподаткування ПДВ. Тобто, при вивезенні (експорті) за межі митної території України основних фондів, попередньо ввезених (імпортованих) на умовах оперативного лізингу, ставка ПДВ 0 % не застосовується, а зазначена операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. Оскільки раніше ввезені (імпортовані) платником податку з метою оренди основні фонди при їх поверненні нерезиденту починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, то з метою оподаткування відповідно до п. 198.5 ст. 198 р. V ПКУ такі основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною в податковому періоді, на який припадає їх вивезення». З таким висновком погодитись не можна, оскільки згідно абз.г) п. 185.1 ст.185 ПКУ вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт) є об’єктом оподаткування ПДВ. А пп.196.1.2 п. 196.1 ст. 196 р. V ПКУ, на який посилається податкова, не відносить до об’єктів оподаткування ПДВ як повернення майна попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг, так і передачу майна у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг. Отже, якщо слідувати логіці податкової, то і при ввезенні орендованого обладнання в режимі імпорту така операція не повинна визнаватись об’єктом оподаткування. Однак, ПКУ передбачено спеціальні норми щодо оподакуваняя ПДВ ввезення/вивезення товару в режимі імпорту/експорту не залежно від того передається у власність такий товар чи в оренду, а тому, у разі проведення таких операцій саме ці спеціальні норми повинні застосовуватись.

Для уникнення непорозумінь з податковою під час майбутньої перевірки рекомендується звернутись до податкової служби із зверненням про надання письмової податкової консультації.


17.06.2011р.

Просмотров: 7152 | Добавил: | Рейтинг: 4.0/3 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Форма входа

Поиск

Календарь

«  Июнь 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архив записей

Полезные ссылки

  • Двину в ТОП. Недорого. Робот ВебЭффектор.
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Полезные рецепты УХИ
  • Рисунки
  • ГНА
  • АМК
  • Минюста
  • ВККА при КМУ
  • Сайт Конституционного Суда Украины
  • Крутые харьковские адвокаты. Адвокатская компания Мельник и Квашин
  • Официальный веб-портал судебной власти в Украине
  • ЕДИНЫЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ РЕЕСТР СУДЕБНЫХ РЕШЕНИЙ
  • Волинь ТОП-100
  • Советская музыка
  • Первый украинский юридический форум
  • Госпредпринимательство
  • Европейский суд по правам человека
  • Сайт Укрпочты
  • Поиск почтовых отправлений
  • Почтовые индексы
  • Справочная информация (тел. коды, гостиницы, города, размеры и т.д.)
  • Бесплатные объявления в Харькове
    Сайт бесплатных объявлений для частных лиц и предприятий Харькова
  • Проверка кодов IMEI мобильных телефонов
  • веб-сайт Госкомветмедицины
  • Державне підприємство Інформаційно-ресурсний центр
  • Асоціація правників України
  • Головне управління юстиції у Волинській області
  • Каталог юристов Украины
  • Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ
  • Державна реєстраційна служба
  • Block title

    Rambler's Top100 Доски объявлений, бесплатные объявления, дать объявление - 495ru.ru Украина онлайн Каталог сайтов на http://www.allindustry.com.ua/
  • ()
    []